Вчора святкували 4 роки подружнього життя. Нашій спільній головній бакалаврській роботі вже рік і майже чотири місяці, і зараз можна з впевненістю сказати, що захист пройшов на славу - наш малюк здоровий, активний і позитивний хлопчик.
Сімейнобудівний інститут це вам не хухри-мухри. Це я кажу, як панянка, яка "відмотала" вже 4 роки.
Ще зі вступу я зрозуміла, що це заклад особливий. Ніде початок навчання не відмічається так гучно і урочисто як у ньому.
Мені повезло, при надвеликому конкурсі я змогла вступити саме на ту спеціальність, яку хотіла. В цьому мені суттєво допомогло те, що я була відмінницею у коледжі зустрічань.
Ще до початку навчання я вкурила, що тут колектив з яким опановуєш цю науку більш важливий ніж викладацько-професорський склад.
Та навчатися теж не так просто. Ніхто замість тебе не виконає ті контрольні завдання, які висуває життя під час навчання у цій альма-матер. І хабарі тут не канають. Це один з небагатьох закладаів, де корочка нічого не значить, а от отриманий досвід, знання, "профільна" мудрість, то безцінний багаж на все життя.
Мені тут подобається. Точно знаю, що не покину навчання після отримання спеціаліста. Піду в науку. А чо? Аспірантська, докторська... Викладання. Моя бакалаврська робота, вже зараз дає можливість своїм прикладом навчати нове покоління. А років за 25 мені світить взгалі "жирна" посада - СВЕКРУХА. Так що діло вірне - є куди рости!
Комментариев нет:
Отправить комментарий