Про час і плідність-безплідність

Ха! Новий листок, новий допис, нова тема। Тепер буду обережніше ставитись до слів і знаків, бо надто швидко спливає мій саморобний ліміт на довжину допису।

Мрію об'їздити того коника, що зветься тайм-менеджментом। Нє, він мене не скидує। Просто пасеться поруч, пряде вухом, косить добрим оком। Натякає, що з ним я далеко в цьому житті заїду।

А я замість цього сідлаю якихось віслюків, і їду не до мрії, а болотну буденність।

Іноді від нестачі сил, іноді потакаючи приємним слабкостям। А сьогодні взагалі архібезглуздо। Сіла навіть не на віслюка, а на верблюда। І от сидячи між горбів, доводила двом (не пов'язаним між собою) козлам в інтернеті, що я не верблюд।

І довела! Тільки нафіга мені їх повага, якщо вони справжнісінькі козли। Метала бісер ввічливості, дипломатичності, такту...

А справжній віз і нині там।
Ну що ж, і це досвід। І привід проаналізувати свої ковбойсько-жокейські навички.